Епівет 0,15 г протиепілептичний засіб для собак дрібних порід, 100 табл.

Епівет 0,15 г протиепілептичний засіб для собак дрібних порід, 100 табл.

Двоопуклі таблетки з рискою по 0,15 г, плоскоциліндричні таблетки з рискою та фаскою по 0,65 г, білого або майже білого кольору.

Склад:

• 1 таблетка 0,15 г містить діючу речовину калію бромід — 75 мг;
• 1 таблетка 0,65 г містить діючу речовину калію бромід — 325 мг.

Допоміжні речовини: цукрова пудра, мікрокристалічна целюлоза, кальцію стеарат, кремнію діоксид колоїдний.

Застосування. Препарат призначають як протиепілептичний засіб самостійно або як доповнення до фенобарбіталу для контролю рефракторних випадків епілепсії у собак.

Дозування. Дозу слід титрувати індивідуально для окремої собаки, оскільки необхідна доза залежатиме від характеру та тяжкості основного захворювання. Приймати перорально з кормом двічі на добу у початковій дозі 15 мг калію броміду на кілограм маси тіла (еквівалентно загальній добовій дозі калію броміду 30 мг/кг). Рекомендується прийом двічі на добу, щоб зменшити ризик шлунково-кишкових розладів. Через 24-денний період напіврозпаду броміду може знадобитися кілька тижнів або місяців для досягнення рівноважних концентрацій у сироватці крові. Принаймні протягом перших трьох місяців після початку терапії вимірюйте концентрацію броміду в сироватці крові кожні 4 тижні. Очікувана терапевтична концентрація броміду в сироватці становить від 800 до 2000 мгк/мл. Коригування дози слід проводити з урахуванням частоти нападів, періоду напіввиведення броміду та концентрації броміду в сироватці крові. Довгостроковий моніторинг концентрації броміду у сироватці крові слід проводити, якщо це клінічно обґрунтовано в кожному окремому випадку.При більш високих концентраціях броміду в сироватці рекомендується ретельний моніторинг побічних ефектів. Застосування собакам з масою тіла менш як 2,5 кг повинно підлягати оцінці ризику/користі.

Протипоказання. Не застосовувати у випадках відомої гіперчутливості до броміду або будь-якої з допоміжних речовин. Не застосовувати собакам з тяжкою нирковою недостатністю.

Передозування. Отруєння бромідом трапляється рідко. Воно може виявитися у собак із нирковою недостатністю або у тих, які отримують дуже високу дозу брому. Однак, передозування цього препарату може викликати бромізм, що характеризується атаксією, сонливістю, нудотою та панкреатитом (тобто симптомами, схожими на небажані реакції).

При підозрі на передозування, дозу препарату слід негайно зменшити і далі уважно стежити за концентрацією брому в сироватці крові доки не буде встановлений відповідний терапевтичний рівень. У разі передозування, щоб знизити концентрацію брому в сироватці, якщо це необхідно і доречно, можна ввести внутрішньовенно 0,9% розчин хлориду натрію.

Побічна дія. Собаки, які отримують бромід калію у комбінації з фенобарбіталом, зазвичай демонструватимуть підвищені концентрації імунореактивності панкреатичної ліпази (cPLI) у сироватці крові, що може бути пов’язано або не пов’язано з клінічними ознаками панкреатиту. Найпоширеніші побічні ефекти лікування бромідом – сонливість, атаксія (слабкість у задніх кінцівках, втрата координації), поліурія, полідипсія, нудота, що іноді супроводжується блюванням, панкреатиті еритематозний дерматит. У випадках панкреатиту або дерматиту може знадобитись симптоматичне лікування. Менш поширені побічні ефекти: зміни у поведінці, такі як дратівливість чи занепокоєння. Побічні ефекти можуть виявлятись при високих дозах. Вони зазвичай зникають після зменшення дози. Якщо собака виглядає занадто сонливою, то оскільки препарат призначений для використання як допоміжна терапія, спільно з фенобарбіталом, то краще скоротити дозу фенобарбіталу, ніж броміду. При скороченні дози калію броміду необхідно відстежувати концентрацію броміду у сироватці, щоб переконатися, що вона знаходиться у межах терапевтичного діапазону. Це забезпечить правильну реакцію, якщо судоми почнуться знову. У рідкісних випадках може виникнути тимчасова діарея. Дуже рідко можуть виникати геморагічна діарея, анорексія, гепатопатія, диспное та вокалізація.

Використання під час вагітності, лактації. Не застосовувати самкам під час вагітності та лактації.

Взаємодія з іншими засобами та інші форми взаємодії. Бромід та хлорид конкурують за повторне всмоктування нирками. Істотне збільшення хлору у їжі призводить до зниження реабсорбції брому нирками. Це означає, що при збільшенні кількості солі в кормах кількість брому в сироватці крові зменшиться і це може призвести до судом. І навпаки, перехід на дієту з низьким вмістом хлору призведе до підвищення вмісту броміду, що може спричинити інтоксикацію бромідом. Петльові діуретики (наприклад, фуросемід) можуть збільшити виведення броміду і знизити рівень броміду в сироватці крові. Прийом рідин або лікарських форм, що містять хлорид, може знизити концентрацію броміду в сироватці крові.

Спеціальні застереження. Підвищене споживання хлору може збільшити виведення брому з організму. Не слід різко змінювати вміст солей у кормі для собак на час періоду лікування – його потрібно утримувати на стабільному рівні. У період лікування не рекомендується міняти дієту. Не переривайте лікування різким припиненням застосування препарату, оскільки це може призвести до судом. При нирковій недостатності виведення броміду знижується. Щоб запобігти накопиченню броміду та відносному передозуванню броміду карію призначайте зменшену дозу броміду та ретельно контролюйте концентрацію броміду в сироватці крові. Зниження споживання хлоридів може спричинити інтоксикацію бромідом. Прийом натщесерце може викликати блювоту. Потенційно серйозні побічні ефекти можуть бути повязані із застосуванням броміду калію у котів.

Форма випуску. По 30, 60, або 100 таблеток у банці з полімерного матеріалу. По 1 банці у картонній пачці.

Зберігання. У сухому темному та недоступному для дітей місці за температури від 5 до 25 °С у щільно закритій тарі виробника.

Термін придатності - 3 роки.

Термін придатності після першого відкриття упаковки — 3 місяці.

Використовуйте будь-яку половинку таблетки протягом 12 годин.

Лише для ветеринарної медицини!